Бентежна кров - Галбрейт Роберт - Страница 125

— Коли традиційний знак людини не збігався зі знаком за Шмідтом, Талбот обирав той, який, на його думку, пасував людині більше.

— І виходить повна маячня. Крім того,— додав Страйк,— тоді доведеться поставити під сумнів усі мої співвіднесення знаків з підозрюваними.

— Я розумію,— відповіла Робін.— Навіть Талбот замучився працювати з обома системами водночас і тоді почав концентруватися більше на астероїдах і картах таро.

— Гаразд,— сказав Страйк, випускаючи дим убік від Робін,— підемо по твоїй лінії. Якщо сестра Сатчвелла була Скорпіоном, а її мати — Рибами... нагадай мені,— попросив він,— що саме там написано в тому пасажі про Скорпіона?

Робін погортала нотатник Талбота та знайшла сторінку, прикрашену зображеннями краба, риб, скоріпона, рибохвостого цапа й амфори водолія.

— «Водолія непокоїть смерть Скорпіона, знак питання»,— вголос зачитала вона.— І... тут все великими літерами... «ШМІДТ ЗГОДЕН З АДАМС». Тоді таке: «Водолій питає Риб щодо Скорпіона? І Рак теж там, Рак є свідком? Рак — доброта, інстинкт захищати»... тоді знову великими: «ДОПИТАТИ ЩЕ РАЗ. Скорпіон та Водолій поєднані через воду... вода — це Рак, а у Козерога»... великими літерами... «РИБ’ЯЧИЙ ХВІСТ».

Насупивши брови, Страйк спитав:

— Ми досі вважаємо, що Рак — це Дженіс, так?

— Зі справою пов’язані два Раки — Дженіс і Синтія, і Дженіс ніби лягає сюди краще,— відповіла Робін.— Уявімо, що Марго вирішила діяти на основі підозри, що мати Сатчвелла вбила його сестру. Якщо вона дзвонила Олів з кабінету, Дженіс могла це чути, так? А якщо Дженіс узагалі знала Сатчвеллів чи була пов’язана з ними ще якось... ми поки що цього не дізналися... можливо, вона не схотіла нічого казати поліції, щоб підозра не впала на Олів.

— Але нащо Марго стільки років чекала, перш ніж розвіяти чи підтвердити свої підзори щодо сну про подушку? — спитав Страйк і сам відповів, перш ніж це зробила Робін: — Справді, люди іноді багато років збираються на думці. Чи на силі.

Він повернув Робін ксерокопії.

— Якщо за пасажем про Скорпіона стоїть ця історія, то Сатчвелл — головний підозрюваний.

— Я так і не знаю його адреси в Греції,— винувато промовила Робін.

— Ми його знайдемо через другу сестру, якщо буде треба.

Страйк ковтнув кави, а тоді несамохіть спитав:

— А про астероїди що ти там казала?

Робін погортала записник і показала Страйкові сторінку, яку вивчала в Лемінгтон-Спа — «рогату сторінку», як вона її подумки називала.

— Розслідуючи справу далі, Талбот, вочевидь, узагалі відмовився від стандартної астрології. Гадаю, Шмідт його так заплутав, що працювати з нею вже не виходило, тож Талбот почав вигадувати власну систему. Він вирахував положення астероїдів у вечір, коли зникла Марго. Ось, дивися...

Робін показала на символ

— Цей символ позначає астероїд Афіна Паллада — пам’ятаєш той потворний годинник в будинку в Фіппсів? — а Талбот ним позначає Марго. Астероїд Афіна Паллада був у Десятому домі зодіаку в той вечір, коли зникла Марго, а управляє Десятим домом Козеріг. Також Десятий дім — дім бізнесу, вищих класів і верхніх поверхів.

— Ти думаєш, Марго досі десь у когось на горищі?

Робін усміхнулася, але знову не відступила.

— А тепер дивися... — вона нахилила нотатник до Страйка.— Якщо вважати, що всі астероїди позначають людей, то ось маємо Цереру, Юнону й Весту. Думаю, знаком Вести, яка дбає про домашнє вогнище, Талбот позначає Синтію. Веста — в Сьомому домі, домі шлюбу. Талбот пише «ЗБІГАЄТЬСЯ» — тобто, думаю, йдеться про перебування Синтії у шлюбному домі Марго, у Брум-Гаузі.

Робін провадила:

— Я думаю, що Церера, яка дбає і захищає,— це в Талбота Дженіс. Вона в Дванадцятому домі разом з Юноною, яка пов’язується з «дружинами і невірністю», тож ідеться, можливо, про Джоанну Гаммонд, заміжню подругу Датвейта...

— А Дванадцятий дім у нас що означає?

— Вороги, таємниці, печалі, небуття.

Страйк дивився на Робін, звівши брови. Він терпів це, бо день був сонячний, а товариство Робін — приємне, але така терпимість до астрології починала його дратувати.

— Крім того, це дім Риб,— провадила Робін,— а Риби — знак Датвейта, тож...

— Ти хочеш сказати, що коли Марго викрали, Дженіс і Джоанна Гаммонд обидві були в квартирі Датвейта, чи що?

— Ні, але...

— Бо це навряд чи, оскільки Джоанна Гаммонд, знаєш, померла за багато тижнів до зникнення Марго. Чи ти думаєш, що Датвейта переслідував її привид?

— Гаразд, я погоджуюся, це нічого не значить,— відповіла Робін, засміявшись, проте стояла на своєму.— Але Талбот тут ще дещо пише: «Церера заперечує контакт з Юноною. Невже Цетус має рацію?»

Вона показала на символ Кита, який означав Айрін.

— Важко уявити, щоб Айрін мала рацію хоч у чомусь,— буркнув Страйк. Він підтягнув нотатник до себе, щоб краще роздивитися дрібний почерк одержимого Талбота, тоді відсунув шкіряну книжку й нетерпляче знизав плечами.— Слухай, цією фігнею дуже легко захопитися. Коли я читав ці нотатки, то теж здавалося, що я вловлюю логіку, але ж Талбот був хворий. Тут усе веде у нікуди.

— Мене зацікавила оця фраза про рацію Цетуса, бо ж Талбот від самого початку не довіряв Айрін, правда? Аж тут раптом починає думати, чи не має вона рації щодо... щодо чогось, пов’язаного з ворогами, таємницями, печалями й небуттям...

— Якщо ми колись дізнаємося, що сталося з Марго Бамборо,— сказав Страйк,— то я закладаюся на сто фунтів — ти так само зможеш довести, що Талбот водночас абсолютно правий і все це взяв зі стелі. Символи завжди можна натягнути на факти. У моєї мами були подруга, яка вгадувала чужі знаки зодіаку, так вона жодного разу не помилилася.

— Жодного разу?

— Жодного,— кивнув Страйк.— Бо навіть коли знак був інший, вона все одно все вгадувала. Виходило, що в людини в тому знаку купа різних планет, або, не знаю, під тим знаком народилася акушерка, яка приймала в неї пологи. Чи її собака.

— Гаразд,— примирливо сказала Робін. Урешті-решт, вона чекала на скепсис із боку Страйка. Вона сховала шкіряний нотатник і «Астрологію 14» назад у сумку.— Я розумію, що воно все дурня, я просто...

— Якщо хочеш знову навідатися до Айрін Гіксон, уперед. Скажеш їй, що, на думку Талбота, вона глибоко зрозуміла суть чогось, пов’язаного з астероїдами і... не знаю... сиром...

— Дванадцятий дім не управляє сиром,— відповіла Робін удавано строгим тоном.

— А котрий тоді відповідає за набіл?

— Ой, та пішов ти,— відмахнулася вона, несамохіть засміявшись.

У кишені в Робін завібрував мобільний, і вона його витягнула. Прийшло повідомлення.

Добридень, Робін, я можу поговорити зараз, якщо хочете. Погодилася вийти на пізнішу зміну й зараз не потрібна на роботі. Якщо ні, то буду вільна після восьмої. Аманда

— Аманда Байт,— сказала Робін до Страйка.— Хоче говорити зараз же.

— Мені підходить,— сказав Страйк, зрадівши нагоді повернутися на твердий ґрунт. Бреше Аманда Байт чи ні, але говоритиме вона про реальну жінку в реальному вікні.

Робін натиснула номер Аманди, перемкнула телефон на гучний зв’язок і поклала його на столик між собою і Страйком.

— Добридень,— відповів упевнений жіночий голос із легким акцентом Північного Лондона.— Це Робін?

— Так,— відповіла Робін,— і зі мною Корморан.

— Доброго ранку,— привітався Страйк.

— О, це ви? — відверто зраділа Аманда.— Дуже приємно! Я оце спілкувалася з вашою помічницею.

— Насправді вона моя партнерка,— виправив Страйк.

— Правда? В діловому сенсі чи в іншому? — поцікавилася Аманда.

— В діловому,— відповів Страйк, не дивлячись на Робін.— Я так розумію, що Робін розмовляла з вами про те, що ви бачили у вечір, коли зникла Марго Бамборо?

— Саме так,— підтвердила Аманда.

— Ви не проти, якщо ми запишемо цю розмову?

— Гадаю, що не проти,— відповіла Аманда.— Я хочу вчинити шляхетно, хоча, не брехатиму, це стрес після минулого разу. Журналісти, двоє детективів, а мені було всього чотирнадцять.. Але я завжди була упертою дівчинкою і стояла на своєму...